Сім’я повинна бути безпечною  територією, де можна почувати себе комфортно і затишно, де панує любов і злагода, де  можна знайти захист від небезпек навколишнього світу. Але життя доводить, що реальна ситуація в сім’ї може бути дуже далекою від цієї ідилічної картини. Сім’я може бути і місцем, де розігруються невидимі, а іноді й видимі для оточуючих людські трагедії, місцем, де панує найжорстокіше насильство.

 Сьогодні дуже часто ми чуємо про те, що насильства в сім’ї не повинно бути. Проте також часто ми чуємо про випадки скоєння насильства чоловіка над жінкою, батьків над дітьми. Найприкріше те, що рамки сімейного насильства виходять за межі дому – і розширюють їх діти, які потерпають від насильства в сім’ї, скоюючи жорстокі вчинки по відношенню до своїх однолітків.

Вперше в національному законодавстві поняття насильства в сім’ї закріплено в Законі України «Про попередження насильства в сім’ї». Насильством в сім’ї, відповідно до статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», визнаються будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

У психологічній літера­турі  насильс­тво — це:

• дія або без­діяльність одного з членів сім’ї, спрямована проти інших членів сім’ї;

• використання переваги сили чи вла­ди, яка позбавляє членів родини особистих прав і свобод, і стає загро­зою для їхнього життя і здоров’я (фізичного та психічного).

Як бачимо, це визначення охоплює 4 харак­терні ознаки насильства:

1) умисна дія;

2) порушення прав і свобод;

3) перевага однієї людини над іншими;

4) шкода.

Насильство є таким порушенням прав і сво­бод людини, яке унеможливлює її самозахист.

Будь-яке насильство — це завжди психічна травма, яка деформує особистість, перешкоджає нормальному психічному розвиткові дитини, руйнує її психічне здоров’я. Батьки ма­ють усвідомити, що найважливіша умова успішного виховання — становлення правильних стосунків з дітьми. Для того, щоб досягти взаєморозуміння з ними, треба усвідомити, що основа спілкування в сім’ї — доброзичливість, довірчі відносини.

«Людина формується все життя: змінює по­гляди, звички, принципи, і тільки дитинство залишається незмінною константою на весь наш шлях, і кожен несе в собі власну долю як хрест або яскравий веселий ліхтарик.»

Дорослому інколи важко порозумітися з дітьми саме тому, що вони існують у різних системах цінностей, значень, настроїв. Дитина — це не просто інша людина, це — зовсім інший пси­хологічний простір, якісно відмінне світосприй­няття.

Отже, шановні батьки, пам’ятайте про це! І останнє, про що не слід забувати: здоров’я дітей — у наших руках. То ж частіше покладай­теся на свою любов та інтуїцію, не вирішуйте власні проблеми коштом здоров’я своїх дітей, бо сім’я є основною точкою опори дитини.

Спеціаліст І категорії Мостиського

районного управління юстиції                                                Х.Р. Бойко