Про корупцію в Україні говорять на всіх рівнях і в усіх сферах життя. Стало загальним місцем згадувати про корумпованість нашої судової системи. Мовляв, нічого без хабара в суді не вирішиш. 
У Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції» дано юридичне  визначення корупції – використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з  метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.  У Конституції України закріплені принципові положення антикорупційного характеру щодо судової влади, носіями якої є кожен окремий суддя.  Так,  ст. 127 Конституції України передбачає, що професійні судді не можуть мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. У разі недотримання суддею цієї конституційної норми, згідно з ч.5 ст. 126 Конституції України, він звільняється з посади за порушення вимог щодо несумісності.
Статтею 129 Конституції України визначаються і основні засади судочинства, серед яких є й засади антикорупційного спрямування: змагальність сторін та свобода в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. При належному застосуванні цих засад нанівець мають бути зведені будь-які корупційні дії конкретного судді чи навіть суду.
Стаття 130 Конституції України визначає економічні підвалини, а в Законі України «Про судочинство та статус суддів» передбачено матеріальне і побутове забезпечення суддів. Всі ці складові створюють певні умови запобігання корупції в системі судової влади. Держава повинна забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Однак, у зв'язку зі скрутним економічним становищем ці конституційні обов'язки держава належним чином не може виконати.
Корупція має дуже високу латентність. Тому судова статистика не віддзеркалює фактичну масштабність цього явища, його стан та динаміку серед суддів. Крім цього, слід зважити і на те, що чинне антикорупційне законодавство, зокрема Закон «Про засади запобігання і протидії корупції», не сприяє активному виявленню фактів корупції серед суддів, оскільки не створило для цього відповідної правової основи.

Спеціаліст І категорії Мостиського РУЮ                            Х.Р. Бойко