Загальні підстави і порядок розірвання шлюбу регулює Сімейний Кодекс України (далі-Кодекс). У ст. 105 СК України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 Кодексу, а також внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 Кодексу або за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Кодексу.

    Згідно ст. 106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Особливість цього варіанту розірвання шлюбу в тому, що бажання розірвати шлюб в обох із подружжя спільне, ніхто – ані чоловік, ані дружина - не заперечує проти розірвання шлюбу, і при цьому у них немає спільних від шлюбу дітей.

    Відповідно до ст. 15 п. 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану” (далі-Закон), державна реєстрація розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них.

   Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.

    Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.

    Відповідно до ст. 15 п. 4 Закону, у разі якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.

   Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений.

   У ст. 107 Кодексу передбачено, що шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:

   1) визнаний безвісно відсутнім;

   2) визнаний недієздатним.

   Цією статтею також обумовлено, що шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

   Особливість розірвання шлюбу відповідно до цього варіанту полягає в тому, що за наявності однієї з двох вище перерахованих визначених законом обставин спільної заяви обох із подружжя не потребується і навіть не береться до уваги, згоден чи заперечує проти розірвання шлюбу другий з подружжя. При цьому важливо пам’ятати, що визнання безвісно відсутнім або визнання недієздатним підтверджується лише належно засвідченою копією рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або про визнання особи недієздатною.

   Наступний варіант передбачає ст. 109 Кодексу, в якій йдеться про те, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Як бачимо, ця процедура є варіантом добровільного розірвання шлюбу, але оскільки держава окремо піклується про інтереси народжених у шлюбі дітей, то таке розірвання шлюбу проводиться судом, хоч і у спрощеному порядку – в порядку окремого провадження. До заяви обох із подружжя, яку належить подати до суду, слід додати договір, укладений між подружжям, про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. При цьому договір про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідченим, тому що у разі невиконання цього договору в подальшому аліменти зможуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса, а це, в свою чергу, виключає потребу додаткового звернення до суду з позовом про стягнення аліментів. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей; таке рішення постановляється після спливу одного місяця від дня подання заяви, а до закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

    І найпоширеніший варіант розірвання шлюбу обумовлений в ст. 110 Кодексу, згідно якої одним із подружжя може бути пред'явлений до суду позов про розірвання шлюбу. Законом обумовлено, що такий позов не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

   Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

   Про державну реєстрацію розірвання шлюбу в паспортах або паспортних документах осіб робиться відмітка про розірвання шлюбу із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, з якою розірвано шлюб, та місця і дати державної реєстрації розірвання шлюбу.

   Відмітка про розірвання шлюбу за рішенням суду робиться в паспортах або паспортних документах осіб, шлюб між якими розірвано, у разі їх звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

     Начальник реєстраційної служби                                           Н.І.Голуб