|
Система діючих в Україні нормативно-правових актів є
досить складною внаслідок значної кількості нормотворчих органів і швидких
змін, які вносяться до нормативно-правових актів. Нові закони, укази Президента
України і нормативні акти інших органів вносять суттєві корегування в чинні
акти, частина з них доповнюється новими приписами, інші змінюються або
визнаються такими, що втратили силу.
Систематизація законодавства — це діяльність по вдосконаленню законодавства з упорядкування та об'єднання нормативних актів,
приведення їх до єдиної, цілісної, внутрішньо й зовні
погодженої, несуперечливої певної системи.
Відповідно до правил законодавчої техніки діяльність
по систематизації нормативного матеріалу повинна проводитись у певній
послідовності.
Систематизація
може здійснюватися в інтересах і в межах діяльності окремих державних органів,
юридичних та фізичних осіб шляхом систематичної підбірки нормативних актів, необхідних
для їх діяльності, розташуванні в зручному для цих суб'єктів порядку
(внутрішня систематизація); виданні різних видів збірників законів та інших
нормативно-правових актів — шляхом об'єднання на державному рівні окремих
актів, виданих з одного або кількох питань, в один великий нормативний акт
(уніфікація).
Ціль внутрішньої систематизації - внутрішня обробка
нормативних актів, що сприяє досягненню внутрішньої єдності норм права,
усуненню колізій, пробілів у праві. Ціль зовнішньої систематизації - зовнішня
обробка нормативних актів, їхня класифікація.
Функції систематизації:
- дозволяє оглянути весь масив чинного законодавства;
- виявляє й усуває непогодженості, протиріччя, пробіли правового регулювання
(дефекти законодавства);
- підвищує ефективність законодавства;
- робить законодавство информационно більше доступним (більше зручним - для
користування, полегшує пошук необхідної норми);
- сприяє вивченню, дослідженню законодавства;
- сприяє правовому вихованню громадян (поліпшує пізнавальний процес формування
їхньої правосвідомості).
Провідний спеціаліст реєстраційної служби Л. Яворська
|