З 1 січня 2013 року процедура державної реєстрації прав стає простішою та зручнішою для власників, користувачів нерухомого майна. Запровадження системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в Україні є необхідним кроком, який є сконцентрованим для забезпечення належного рівня захисту прав власності фізичних і юридичних осіб на нерухоме майно, гарантованих Конституцією України та створення сприятливих умов для розвитку ринкових відносин та поліпшення інвестиційної клімату в Україні. Запроваджений підхід щодо побудови системи органів державної реєстрації є доцільним та базується на тому, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. В запровадженому спрощеному вигляді процедуру державної реєстрації прав можна зобразити в три кроки: подання документів для державної реєстрації прав заявником і отримання картки прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проведення державної реєстрації прав (за відсутності підстав для відмови у її проведенні або зупиненні, чи зупиненні розгляду відповідної заяви); отримання документів про державну реєстрацію прав заявником. В Законі України "Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно” передбачено, що зареєструвати свої речові права на нерухоме майно можна в реєстраційній службі та через спеціального державного реєстратора-нотаріуса. Звертатися до реєстраційних служб за проведенням державної реєстрації прав необхідно у наступних випадках: законом передбачено проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно. проведення державної реєстрації прав на підставі рішень органів влади, зокрема на підставі рішення суду, органів прокуратури, податкових органів, органів місцевого самоврядування; проведення державної реєстрації прав, які виникли до 1 січня 2013 року та не були зареєстровані відповідно до законодавства, яке діяло на час їх виникнення. Право власності та інші речові права на нерухоме майно реєструються в реєстраційній службі за місцезнаходженням такого майна. Обтяження речових прав на нерухоме майно реєструються в будь-якій реєстраційній службі. У випадку державної реєстрації права власності на новосформовану земельну ділянку особа, після державної реєстрації земельної ділянки в органах земельних ресурсів може подати документи до реєстраційної служби для проведенням державної реєстрації права власності самостійно або через державного кадастрового реєстратора, який проводив реєстрацію такої земельної ділянки. При поданні документів для проведення державної реєстрації права власності через державного кадастрового реєстратора, документи за результатом такої реєстрації отримувати у відповідного державного кадастрового реєстратора. Звертатися до нотаріусів за проведенням державної реєстрації прав необхідно у наступних випадках: проведення державної реєстрації права власності перед вчиненням певної нотаріальної дії, у разі якщо реєстрацію такого права власності було проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, тобто до 1 січня 2013 року; проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва. Державна реєстрація права власності у першому випадку проводиться нотаріусом виключно у період встановлення нової системи державної реєстрації прав. В подальшому, за наявності відомостей про право власності на нерухоме майно в Державному реєстрі прав, нотаріусом проводиться державна реєстрація прав виключно у результаті вчинення нотаріальної дії.

Провідний спеціаліст відділу А.А.Собіль