Існує ціла низка закономірностей, які описують проблему сімейного насильства, яке зустрічається в соціальних групах різного рівня доходів, освіти, релігійних поглядів. Зокрема: - присутність у стосунках одного виду насильства підвищує вірогідність прояву інших форм сімейного насильства; - сімейне насильство у всіх його формах включає елементи контролю і придушення з боку того, хто його здійснює; - сімейне насильство є дуже сильним психотравмуючим чинником і веде до значних змін поведінки і психічного стану потерпілих.

В той же час, сімейне насильство неоднорідне і може бути підрозділено на цілий ряд специфічних категорій: жорстоке поводження з дітьми з боку батьків, бабусь і дідусів, інших родичів, вітчима або мачухи, а також партнерів одного з батьків (тобто вони не вступали в шлюб, але можуть проживати разом). Поняття "Жорстоке поводження" включає фізичне насильство, інцест і сексуальне насильство, а також психологічно негативне звернення, що може мати на увазі, наприклад, ігнорування дитини або залучення до насильства між батьками або іншими членами сім'ї. Дитина не повинна спостерігати акти насильства. У цьому ж ряду знаходиться ситуація, коли дитина постійно спостерігає за насильницькими відносинами між батьками, хоча сам не є безпосередньою жертвою.

Насильство стосовно пристарілих має на увазі фізичне, сексуальне і психологічне насильство і погане звернення (включаючи ігнорування) з боку дітей, підлітків або дорослих.

Насильство відносно членів сім'ї з обмеженими фізичними і психічними можливостями, має на увазі ігнорування їхніх життєвих потреб, створення умов, що утрудняють (або що роблять неможливим) їхній повноцінний розвиток, ізоляцію від інших людей;

Насильство відносно шлюбного партнера, має на увазі фізичне, психологічне, економічне і сексуальне насильство. Насильство в шлюбних стосунках може здійснюватися відносно людини будь-якої статі, але практика показує, що в 95% жертвами сімейного насильства стають жінки.

Які органи відповідають за здійснення заходів по попередженню насильства в сім'ї? - уповноважений орган державної влади з питань попередження насильства в сім'ї, який приймає і розглядає заяви про здійснення насильства в сім'ї і направляє жертви насильства в сім'ї і членів сім'ї, що знаходяться під загрозою насильства, в кризові центри, центри медико-санітарної реабілітації; - дільничні інспектора міліції і кримінальна міліція у справах неповнолітніх (у випадках, коли жертва насильства або особа, відносно якої є реальна загроза насильства в сім'ї, або особа, що зробила насильство в сім'ї, не досягли 18 років); - органи опіки, що надають допомогу у відновленні порушених прав і захищають законні інтереси неповнолітніх, які мають батьків і стосовно їх здійснено або існує загроза здійснення насильства в сім’ї); - членів їх сім'ї, що надають психологічну, педагогічну, медичну і юридичну допомогу, а також (за можливості) притулок для тимчасового перебування членів сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства; - центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї, де потерпілі перебувають добровільно на якийсь час, який є необхідним для лікування і психосоціальної реабілітації; - центри соціальних служб для молоді, які проводять соціальну інспекцію неблагополучних сімей сумісно з працівниками служби у справах неповнолітніх. Об'єкти інспекції: діти, що знаходяться на обліку в органах внутрішніх справ, пережили насильство в сім'ї, дорослі члени сім'ї, що перебувають на обліку в наркологічному диспансері, в органах внутрішніх справ.

Заяви і повідомлення приймаються по місцю проживання потерпілого.

Що є підставою для ухвалення заходів по попередженню насильства в сім'ї? - заява про допомогу жертви насильства в сім'ї (члена сім'ї, щодо якого є реальна загроза здійснення насильства); - повідомлення про насильство (загрозу) стосовно неповнолітнього або недієздатного члена сім'ї; - виявлене жертвою насильства (членом сім'ї, стосовно якого існує загроза насильства) бажання отримати захист від насильства в сім'ї у випадку, якщо повідомлення або заява поступила від жертви особисто.

Як можна попросити про допомогу? Заяви (повідомлення) про насильство в сім'ї або реальній загрозі його здійснення приймаються за місцем проживання потерпілого органами, перерахованими вище. Структура, в яку поступило повідомлення про здійснення насильства в сім'ї або реальну загрозі його здійснення, розглядає заяву і вчиняє в межах своїх повноважень заходи з попередження насильства в сім'ї.

Для того, щоб відповідні органи почали впроваджувати заходи щодо попередження насильства в сім'ї, потрібно надати особисту заяву про допомогу. У випадках, якщо повідомлення або заява поступило не від потерпілого особисто, він може просто висловити бажання про застосування відповідних заходів із попередження насильства в сім'ї. Крім того, для застосування заходів щодо попередження насильства достатньо повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальну загрозу його здійснення щодо неповнолітнього або недієздатного члена сім'ї. Повідомлення може поступити від будь-якої особи або організації.

Інформація про насильство або реальну загрозу його здійснення може бути отримана від будь-якої організації, на яку покладено здійснення заходів щодо попередження таких правопорушень, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, об'єднань громадян, окремих громадян, а також із засобів масової інформації. Крім того, інформація про неблагополучні сім'ї може поступати від органів виконання покарань, органів освіти, органів охорони здоров'я, судових органів, житлово-комунальних служб.

«Насильство в сім’ї» – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному та психічному здоров’ю».