|
Конституція України надає
громадянам право вносити в органи
влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян свої пропозиції, викривати недоліки в
роботі, оскаржувати дії посадових
осіб.
Звернення громадян
забезпечують постійний зв'язок між державою
та її громадянином, надають можливість через проблеми
окремого заявника бачити проблеми суспільства в цілому, а реалізація через звернення
конституційних прав і свобод є
кроком до зміцнення демократичної, правової держави.
Робота із зверненнями
громадян складає велику частку роботи
органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, інших установ та організацій.
Робота
із зверненнями громадян здійснюється згідно з Законом
України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР та відповідно до Інструкції з діловодства за
зверненнями громадян в органах державної
влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян,
на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації,
затвердженої Постановою Кабінету
Міністрів України від 14 квітня 1997 року №
348, указу Президента України "Про
першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування
конституційного права на звернення до органів державної влади та органів
місцевого самоврядування” від 7 лютого 2008 року №109/2008.
В
даній розробці звернена увага відповідальних посадових осіб на деякі питання організації роботи зі зверненнями
громадян.
Всі громадяни України
можуть звернутися до будь-яких установ,
організацій, органів влади та місцевого самоврядування з пропозиціями, заявами та скаргами.
Всі звернення громадян
поділяються на три групи -пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та
скарги.
Пропозиції - це звернення, в яких висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів
державної влади та місцевого
самоврядування, а також висловлюються думки громадян
щодо врегулювання суспільних відносин, умов життя тощо.
Заяви - звернення із
проханням сприяння реалізації прав та інтересів
громадян, або повідомлення про порушення чинного законодавства, недоліки в діяльності
установ, організацій, посадових
осіб тощо.
Скарги - це звернення, що вказують на дії та рішення,
внаслідок яких були порушені
права та законні інтереси громадянина, були
створені перешкоди для здійснення прав, інтересів чи свобод, було незаконно притягнуто
громадянина до відповідальності
або незаконно покладено на нього будь-які обов'язки,
вони містять вимоги про поновлення прав і захист інтересів громадян.
Отже, будь-яка
особа має право звернутися із зверненням для
вирішення питань. Але Закон України "Про звернення громадян" висуває деякі вимоги до
звернень, яких, на жаль, не завжди
дотримуються заявники. Посадові особи, що за своїми функціональними обов'язками займаються
прийомом та реєстрацією звернень
громадян, повинні розтлумачувати заявникам правильність
оформлення звернення як документа. У статті 5 зазначеного Закону чітко виписані
наступні вимоги: "У зверненні має бути
зазначено прізвище, ім'я, по
батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання...
Звернення може бути усним (викладеним громадянином і
записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим,
надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи
особисто чи через уповноважену особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно
до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою
(індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником із
зазначенням дати."
Якщо
звернення надається без дотримання вимог законодавства, спеціаліст повинен повернути його заявникові не пізніше десяти днів від дня надходження та
надати при цьому громадянину відповідні роз'яснення.
Всі
звернення, які оформлені належним чином та подані у встановленому порядку,
підлягають обов'язковому розгляду. Закон забороняє відмову в прийнятті та
розгляді звернення з будь-яких причин: політичні погляди, належність до партій,
стать, вік, незнання державної мови, національність, віросповідання.
ПРАВА ГРОМАДЯНИНА
1. Особисто викласти
аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу,
та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви.
2. Знайомитися з
матеріалами перевірки.
3. Подавати додаткові
матеріали або наполягати на їх запиті органом,
який розглядає заяву чи скаргу.
4. Бути присутнім при
розгляді заяви чи скарги.
5. Користуватися
послугами адвоката або представника трудового
колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у
встановленому законом порядку.
6. Одержати письмову
відповідь про результати розгляду заяви чи
скарги.
7. Висловлювати усно або
письмово вимогу щодо дотримання таємниці
розгляду заяви чи скарги.
8. Вимагати
відшкодування збитків, якщо вони стали результатом
порушень встановленого порядку розгляду звернень,
(згідно з статтею 18).
Органи місцевого
самоврядування, підприємства, установи, організації,
посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані
перевіряти звернення громадян об'єктивно, вчасно та всебічно; забезпечувати поновлення
порушених прав; письмово
повідомляти заявника про результати розгляду звернення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому
законом порядку матеріальних збитків, яких було
завдано громадянину в результаті порушення його прав; не допускати безпідставної передачі
звернень іншим органам; вживати
заходів до усунення причин, що породжують заяви та скарги, систематично
аналізувати та інформувати громадян про хід
роботи із зверненнями.
ТЕРМІН
РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН
Терміни розгляду звернень
достатньо болюча тема, бо громадяни
в переважній більшості бажають, щоб питання, підняті
у їхніх зверненнях, вирішувалися негайно та позитивно. Виходячи з реальних умов життя,
необхідно додержуватися вимог
статті 20 Закону України "Про звернення громадян":
"Звернення
розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, -
невідкладно, але не пізніше
п'ятнадцяти днів від дня їх
отримання. Якщо в місячний термін
вирішити порушені у зверненні питання неможливо,
керівник відповідного органу, підприємства, установи,
організації або його заступник встановлюють необхідний
термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому
загальний термін вирішення
питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п 'яти днів.
На
обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від
встановленого цією статтею строку.
Звернення
громадян, які мають встановлені законодавством
пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
"
Провідний
спеціаліст відділу ДВС
Мостиського
РУЮ
Грицишин У.М.
|