Корупційна злочинність справляє найбільший руйнівний вплив на правопорядок в Україні, на основі якого лише і може розбудовуватися благополуччя кожного громадянина. Так вже влаштовано суспільне життя людей, що найбільше від корупції страждають пересічні громадяни, а найбільшу вигоду мають ті, хто може скористатися з «благ» корупції. У цьому її особливий злоякісний характер.
Корупцію в вищих навчальних закладах можна поділити на 3 умовні послідовні етапи, це:
1) при вступі (Ця проблема була вирішена шляхом введення системи ЗНО, яка показала досить хороші результати спочатку, але потім була змінена та втратила свою ефективність, хоча втримала розповсюдження корупційних процесів на етапі вступі до ВНЗ);
2) період навчального процесу (Це найпоширеніший і найбільш неконтрольований етап поширення і процвітання корупції та корупційних схем. Основною проблемою поширення корупції на цьому етапі це байдужість і вигідність цього явища для студентства. Дана проблема є симбіозом рушійних сил які живлять одна-одну. На рівні навчального процесу корупцію зумовлює неякісне ви¬кладання, суб'єктивне оцінювання та незацікавленість студентів у здобутті знань. Громадська протидія корупції у ВНЗ, у свою чергу, залишається неефективною внаслідок відсутності якіс¬ного моніторингу вступу до ВНЗ та складання екзаменаційних сесій, а також незацікавленості студентів і викладачів у боротьбі з корупційними практиками);
3) період завершення навчального процесу, післядипломна підготовка здобуття наукових ступенів та вчених звань (На даний час в Україні, є навіть «прайс-листи» на отримання кандидатських та докторських наукових ступенів).
Отже, які ж шляхи подолання ситуації, що склалась:
1) Підвищення цінності вищої освіти, а також якості навчання (це відобразиться не тільки на корупційну складову в вищій освіті, але і значно підвищить якість спеціалістів, що будуть випускатись з вищих навчальних закладів);
2) Одним із інструментів, що зараз, як ніколи став актуальним останнім часом – «Громадський спротив» . Громадська протидія корупції у ВНЗ має включати в себе по¬стійний моніторинг освітнього процесу профільними громадськими організаціями і спону¬кання студентів та викладачів до активнішої позиції у боротьбі з проявами корупції у ВНЗ;
3) Відповідальність за корупційну діяльність треба збільшити, натомість якість соціального захисту викладачів, також покращити;
4) Засобами боротьби з корупцією на рівні системи освіти є модифікація системи державного замовлення заради приведення її у відповідність до вимог ринку, оптимізація кількості ВНЗ шляхом перегляду критеріїв ліцензування і акредитації та формування у студентів почуття академічної гідності;
5) Зміни на рівні навчального проце¬су мають передбачати введення системи зовнішнього оцінювання знань студентів разом із вдосконаленням критеріїв внутрішнього оцінювання, формування стимулів для викладачів відмовлятися від корупційних практик і заохочення студентів до здобуття реальних знань під час навчального процесу;
Загалом, викорінення основних причин виникнення корупції у ВНЗ можливо лише за ак¬тивної співпраці державних органів і широких верств громадськості.
Начальник управління юстиції М.М. Гандз
|