Відповідно до статті 68 Конституції України «кожен зобов’язаний неухильно  дотримуватися Конституції України і законів України, не посягати на права і  свободи, честь і гідність інших людей». При чому визначено, що незнання  законів не звільняє від юридичної відповідальності.

           У процесі діяльності підприємств, установ і організацій виникає  необхідність виконання обов’язків, що пов’язані з управлінням, необхідністю в  наявності спеціальної освіти і професійної підготовки тощо. Для забезпечення  повноцінної і ефективної діяльності підприємства (установи, організації) 7 створюються посади. Їх повинні займати службові (посадові) особи, які  відповідають певним вимогам (освіта, вік, стаж роботи, наявність громадянства

тощо) і можуть виконувати певні обов’язки (управління, розпорядження  товарно-матеріальними цінностями тощо). Кожна посада є сукупністю  службових (посадових) обов’язків, що складають частину компетенції  відповідного підприємства (установи, організації).

          Відповідно до частин 2 статті 19 Конституції України органи державної  влади і органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов’язані

діяти тільки на підставі, у межах повноважень і способом, які передбачені  Конституцією і законами України. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про державну службу» державний службовець повинен діяти в межах своїх  повноважень. Посадові особи при виконанні службових обов’язків мають відповідні  права і повноваження, визначені законодавством. Особливості повноважень  посадової (службової) особи визначаються також положеннями, статутами підприємств (установ, організацій) та іншими документами. Наказ і розпорядження посадової особи є законними, якщо вони віддані нею в  установленому порядку і в межах її повноважень і за змістом не суперечать 9 чинному законодавству і не пов’язані з порушенням конституційних прав і  інтересів людини і громадянина.

           Законодавство України визначає поняття, особливості, перелік суб’єктів,  основні ознаки корупційних правопорушень та інші питання, що мають  значення для попередження і протидії корупції.

          Корупція – це використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки (пропозиції) такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка (пропозиція) чи надання неправомірної вигоди такій особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей (стаття 1

Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»).

          Неправомірною вигодою закон визнає грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною,

нижчою за мінімальну ринкову.

          Корупційне правопорушення – це умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 Закону України

«Про засади запобігання і протидії корупції», за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну  відповідальність.

          Корупція заважає повноцінному функціонуванню підприємств, установ і  організацій у відповідності з вимогами законодавства. Корупційні  правопорушення можуть становити загрозу інтересам держави, суспільства, окремих громадян, підприємств, установ і організацій. Здійснення посадовими особами в сфері державної служби повноважень і завдань можливо лише за умови належного виконання ними своїх службових обов’язків. Випадки порушення посадовими особами своїх повноважень і обов’язків завдають шкоди авторитету не тільки для самого порушника і органу, в якому він працює, а також і для всієї системи державної служби та держави загалом.

          Порушення з боку посадової особи як державного службовця значно ускладнює (а іноді може унеможливлювати) виконання нею своєї соціальної ролі як представника органу влади, гаранту законності, захисника прав, свобод і

законних інтересів людини. Корупційні правопорушення можуть торкатися не лише сфери публічно-правових відносин. Забезпечення належної діяльності у  сфері управління має велике значення також для функціонування підприємств,  установ, організацій будь-якої форми власності (державної, комунальної,  приватної тощо). Від правильної організації управління на всіх рівнях багато в чому залежить існування відповідної організаційної структури. Таким чином, забезпечення діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) і підтримання

авторитету державної служби в суспільстві тісно пов’язано із забезпеченням належного виконання своїх службових обов’язків з боку керівників, службовців

та посадових осіб, а також попередження будь-яких порушень у сфері службової діяльності.

Начальник управління юстиції                                                               М.М. Гандз