Відповідно до Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року суб'єктами інформаційних відносин в Україні є громадяни України, юридичні особи та держава. Також, суб'єктами інформаційних відносин можуть бути інші держави, їх громадяни та юридичні особи, міжнародні організації та особи без громадянства.

Згідно статті 9 вищезазначеного Закону, всі громадяни України, юридичні особи та державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Але, в той же час, реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Тобто, кожний громадянин може бути впевнений, що інформація стосовно його особисто установами, які мають таку інформацію, не повинна розповсюджуватись. Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.

Право на інформацію забезпечується: обов'язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення; створенням у державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до інформації; вільним доступом суб'єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством; створенням механізму здійснення права на інформацію; здійсненням державного контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

Начальник Мостсиького РУЮ

Гандз М.М.