Державна реєстрація актів цивільного стану  проводиться  з метою забезпечення  реалізації  прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Відповідно до статті 13 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану в Україні”, державна   реєстрація   народження  дитини проводиться  з одночасним визначенням її походження та присвоєнням  їй прізвища, власного  імені  та  по  батькові.  Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Державна  реєстрація  народження  дитини  проводиться   за письмовою або  усною  заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.
Якщо державна реєстрація  народження  дитини  проводиться  за місцем проживання  батьків  чи  одного  з них,  то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому  записі  про  народження  може бути  визначене  фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.
У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин  не можуть зареєструвати   народження  дитини,  державна  реєстрація проводиться  за заявою  родичів,   інших   осіб,   уповноваженого представника  закладу охорони здоров'я,  в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває.
Державна  реєстрація  народження  дитини  проводиться   не пізніше одного  місяця  з дня її народження,  а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів.
Підставою  для проведення державної реєстрації народження дитини  є визначені  центральним  органом  виконавчої  влади,  що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи,  що підтверджують  факт  народження.
У разі  народження  дитини  поза  закладом  охорони  здоров'я документ, що  підтверджує  факт народження,  видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини,  документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок утворення   медичної   консультаційної   комісії   та положення про неї затверджуються  центральним  органом  виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
Медична консультаційна  комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини.
За відсутності  документа  закладу   охорони   здоров'я   або медичної консультаційної комісії,  що підтверджує факт народження, підставою для проведення  державної  реєстрації  актів  цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
У  разі  народження  дитини  мертвою  державна  реєстрація народження проводиться без видачі свідоцтва  про  народження.  Для підтвердження  такої  реєстрації  орган державної реєстрації актів цивільного стану видає довідку про народження із зазначенням факту мертвонародження.  Державна  реєстрація  смерті  в  такому разі не проводиться.
У разі якщо смерть дитини настала  на  першому  тижні  життя, державна реєстрація  народження проводиться з видачею довідки про народження,  у  якій зазначено,  що  дитина   померла.   Державна реєстрація  смерті  дитини проводиться  в установленому порядку з видачею свідоцтва про смерть.
Державна  реєстрація  народження дитини,  яку не забрали з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я, підкинули або яка була знайдена, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за письмовою заявою представника органу опіки  та піклування.
Прізвище, ім'я  та по батькові дитини,  батьки якої невідомі, та відомості про батьків зазначаються на підставі  рішення  органу опіки та піклування.
Державна реєстрація народження дитини,  яка досягла одного року і більше,  проводиться  органом  державної  реєстрації  актів цивільного стану за місцем проживання дитини за заявою батьків або інших заінтересованих осіб за наявності документів про  народження і  перебування  дитини  під  наглядом закладу охорони здоров'я та довідки з місця проживання дитини.
У разі  досягнення   дитиною   шістнадцяти   років   державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред'явленням паспорта громадянина України.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 Сімейного  Кодексу України.
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.
У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.
Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
1) за заявою матері та батька дитини;
2)    за рішенням суду.

Начальник реєстраційної служби                                   Голуб Н.