Згідно статті 59 Конституції України - кожен має право на правову допомогу. У  випадках, передбачених законом, ця допомога надається  безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

09 липня 2011 року вступив в дію Закон України «Про безоплатну правову допо­могу», що визначає дер­жавні гарантії щодо надання безоплатної право­вої допомоги. Цей закон запроваджує поділ безоплатних правових послуг на первинну правову допомогу (надання правової інформації, роз'яснень і кон­сультацій з правових питань, складання докумен­тів правового характеру, окрім процесуальних, а також допомога в доступі до вторинної правової допомоги й медіації) та на вторинну правову до­помогу (захист від обвинувачення, представництво осіб у судах та інших державних органах, складан­ня документів процесуального характеру).

Закон також розрізняє суб'єктів надання за­значених видів безоплатної правової допомоги.

Згідно із законом первинну правову допомогу можуть надавати будь-які органи виконавчої вла­ди, органи місцевого самоврядування, фізичні осо­би, юридичні особи приватного права, а також спе­ціалізовані установи, створені органами місцевого самоврядування як неприбуткові організації, що діють на підставі типового положення. Крім того, у законі чітко зазначено, що надання безоплатної правової допомоги приватними особами регулю­ється законодавством про благодійну діяльність та статутами відповідних організацій.

Коло суб'єктів вторинної правової допомоги значно вужче. До них належать центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, створені при головних управліннях Міністерства юстиції України, а також дві групи адвокатів, включених до Реєстру адвокатів. Перша група надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній, а друга - на тимчасовій основі.

Вимоги до якості правових послуг у рамках безоплатної первинної допомоги мають доволі загальний характер. Зокрема, органи місцевого самоврядування повинні організувати особистий прийом громадян висококваліфікованими фахів­цями, які зможуть надати чіткі й доступні право­ві роз'яснення та консультації. Адвокати та інші фахівці у сфері права, залучені органами місцево­го самоврядування, мають надавати високоякісні правові послуги в обсязі та в терміни, визначені договором. Термін надання правової інформації не повинен перевищувати 15 днів, іншої первинної правової допомоги - 30 днів.

Контроль якості надання вторинної право­вої допомоги здійснюють центри при головних управліннях юстиції, які мають право включати відповідні вимоги до укладених з адвокатами контрактів та замінювати адвокатів у передбаче­них законом випадках. Центри приймають рішен­ня про надання безоплатної вторинної правової допомоги протягом 10 днів. Виняток становлять рішення щодо захисту від обвинувачення, взяття під варту, адміністративного арешту або випад­ків обов'язкової участі адвоката, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України, які можуть прийматися з моменту затриман­ня особи. Рішення про запити слідчих або суду про призначення захисника повинні прийматися протягом 24 годин.

Адвокати, які надають вторинну правову допо­могу на підставі контрактів або договорів із цен­трами, мають надавати якісні послуги в терміни, передбачені такими контрактами або договора­ми. В разі, якщо залучення адвокатів, які надають правову допомогу на постійній основі, неможливе, центри можуть залучати адвокатів, які надають правову допомогу на тимчасовій основі. Неналеж­не виконання адвокатами договірних зобов'язань є однією з підстав заміни адвоката. Призначений на заміну адвокат зобов'язаний усунути недоліки в наданні правової допомоги, які мали місце до його призначення. Також на адвокатів поширюються всі вимоги, передбачені чинним законодавством України про адвокатуру.

Порушення термінів надання первинної та вто­ринної безоплатної правової допомоги, а також надання неякісної правової допомоги можуть бути оскаржені в судовому або в адміністративному по­рядку. Утім, у законі не визначено, чи поширюється дія законодавства про захист прав споживачів та про закупівлі за державні кошти на надання безоплатної правової допомоги.

Однією з важливих законодавчих гарантій є право на безоплатну первинну правову допомогу для всіх осіб, які перебувають під юрисдикцією України. Таким чином, це право по­ширюється не тільки на громадян України, а й на іноземців, осіб без громадянства та біженців. Утім, включення до переліку осіб, що мають право на первинну правову допомогу, також юридичних осіб законом прямо не передбачається, хоча це й відповідало б тлумаченню поняття «особи» згідно з Конвенцію про захист прав людини й осново­положними свободами, а також законодавством України про доступ до публічної інформації.

Спеціаліст 1-ї категорії

Мостиського РУЮ

Поліщак М.