Фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид
цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового
лізингу.
2. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу)
лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця
(постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем
специфікацій та умов і передати її у користування
лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за
встановлену плату (лізингові платежі).
Стаття 2. Законодавство про фінансовий лізинг
1. Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового
лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України
( 435-15 ) про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з
урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
2. Відносини, що виникають у разі набуття права
господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за
правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у
разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім
права розпорядження предметом лізингу.
Стаття 3. Предмет лізингу
1. Предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може
бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та
віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
2. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші
природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх
відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).
3. Майно, що перебуває в державній або комунальній власності
та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або
володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому
цим Законом.
Стаття 4. Суб'єкти лізингу
Суб'єктами лізингу можуть бути:
лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння
та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;
лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує
право володіння та користування предметом лізингу від
лізингодавця;
продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, в якої
лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як
предмет лізингу лізингоодержувачу;
інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами
багатостороннього договору лізингу.
Стаття 5. Сублізинг
1. Сублізинг - це вид піднайму предмета лізингу, у
відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає
третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у
користування за плату на погоджений строк відповідно до умов
договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від
лізингодавця за договором лізингу.
У разі передачі предмета лізингу в сублізинг право вимоги до
продавця (постачальника) переходить до лізингоодержувача за
договором сублізингу.
2. У разі передачі предмета лізингу в сублізинг обов'язковою
умовою договору сублізингу є згода лізингодавця за договором
лізингу, що надається в письмовій формі.
3. До договору сублізингу застосовуються положення про
договір лізингу, якщо інше не передбачено договором лізингу.
Стаття 6. Договір лізингу
1. Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.
2. Істотними умовами договору лізингу є:
предмет лізингу;
строк, на який лізингоодержувачу надається право користування
предметом лізингу (строк лізингу);
розмір лізингових платежів;
інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має
бути досягнуто згоди.
3. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу
відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 7. Відмова від договору лізингу
1. Лізингоодержувач має право відмовитися від договору
лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це
лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу
становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не
передбачено іншого строку.
Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у
тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до
такої відмови.
2. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу
та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у
безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо
лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у
повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в
порядку, встановленому Законом України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ).
3. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли
інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
Стаття 8. Право власності на предмет лізингу.
Порядок розрахунків у разі переходу права власності
до лізингоодержувача
1. У разі переходу права власності на предмет лізингу від
лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки
лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника
предмета лізингу.
2. Якщо сторони договору лізингу уклали договір
купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет
лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати
ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.
3. Предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не
може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або
бездіяльністю лізингоодержувача.
Стаття 9. Захист прав лізингоодержувача на предмет лізингу
1. Лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується
захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом,
встановленим законодавством щодо захисту прав власника.
2. Лізингоодержувач (сублізингоодержувач) має право вимагати,
у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його
прав на предмет лізингу.
Стаття 10. Права та обов'язки лізингодавця
1. Лізингодавець має право:
1) інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і
залучені та позичкові кошти;
2) здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов
користування предметом лізингу та його утримання;
3) відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених
договором лізингу або законом;
4) вимагати розірвання договору та повернення предмета
лізингу у передбачених законом та договором випадках;
5) стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у
безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;
6) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків
відповідно до закону та договору;
7) вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових
зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі
невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань
лізингоодержувачем за договором лізингу.
2. Лізингодавець зобов'язаний:
1) у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу
предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам
договору;
2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі
властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити
небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших
осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час
користування ним;
3) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі
виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;
4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення
предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у
порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;
5) прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання
договору лізингу або в разі закінчення строку користування
предметом лізингу.
3. Лізингодавець може мати інші права та обов'язки відповідно
до умов договору лізингу, цього Закону та інших
нормативно-правових актів.
|