23 серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня. Відповідно до цього Указу Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації повинні забезпечити здійснення комплексу заходів щодо святкування Дня Державного Прапора України.

Прапор — полотнище (знамено) певного кольору чи кількох кольорів, часто з емблемою, прикріплене до древка чи шнура. Державний прапор України — офіційна емблема, яка символізує її суверенітет.

Прапор являє собою синьо’жовте прямокутне полотнище з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2 : 3.

Поєднання синього та жовтого кольорів може трактуватися багатозначно: це й мирне безхмарне небо, що розкинулося над жовтим морем хлібного лану — символу мирної праці й достатку. Це і поєднання символіки Золотого Сонця у Синьому Космосі. Однак головна ідея синьо’жовтого прапора — це велика гармонія Космосу, Сонця, Землі та всього на Землі сущого.

Затвердження синьо’жовтого національного прапора підтверджує єдність народу та держави, їх нерозривний взаємозв’язок. Прапори держав, народів відомі з античних часів. Стяги і в Давній Русі були у великій шані ще за часів язичництва. Після запровадження християнства вони освячувались образом Христа, що було перейнято від греків. Слов’яни обожнювали свої знамена і вірили, що у воєнний час вони святіші від усіх ідолів. Прапороносцями призначали видатних богатирів, які мали за обов’язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його. Значення прапора під час бою було надзвичайно велике. Якщо він стояв нерухомо, знали: битва проходила успішно. У козацьку епоху використовувалися корогви жовтого, синього, зеленого кольорів.

Сині й жовті кольори найчастіше трапляються в козацькому одязі часів Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, а пізніше — у гайдамаків часів Коліївщини. Блакитні полотнища із золотими чи жовтими хрестами та іншими знаками поширилися у XVII— XVIII століттях. Поєднання їх знаходимо на полкових знаменах Київського, Лубенського, Чернігівського полків. Значно пізніше жовтосині прапори використовували українські січові стрільці. 22 березня 1918 року Центральна Рада в Києві ухвалила Закон про державний прапор УНР, який був жовто’блакитним.

Сьогодні державний прапор майорить на будинках Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, місцевих рад народних депутатів, міністерств і відомств, інших державних та громадських організацій, установ та закладів. Синьо’жовтий Державний прапор України піднімається під час відкриття міжнародних конференцій, офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних нагород тощо.

Він — символ міцності й незалежності держави Україна.

Спеціаліст І категорії Мостиського РУЮ                                                 Ю.В. Нікішина