З метою врегулювання суспільних відносин  у сфері  визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту,  втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового  статусу біженців  та  осіб,  які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні Верховною Радою України 08.07.2011 року прийнято Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». 

Біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок  обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси,   віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами   країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких  побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання,  не  може  чи  не  бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань. 

Україна сприяє збереженню єдності сімей біженців та осіб, 

які потребують додаткового захисту або яким надано тимчасовий 

захист. 

Особа,  яку визнано  біженцем  або  особою,  яка  потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права на: 

- пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом; 

- працю; 

- провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом; 

- охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування; 

- відпочинок; 

- освіту; 

- свободу світогляду і віросповідання; 

- направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень 

або особисте звернення до органів державної влади, органів 

місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів; 

- володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; 

- оскарження до  суду  рішень,  дій  чи  бездіяльності  органів державної  влади,  органів  місцевого самоврядування,  посадових і 

службових осіб;

- звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого  Верховної 

Ради України з прав людини; 

- безоплатну правову допомогу в установленому порядку. 

Особа,  яку  визнано  біженцем  або  особою,  яка потребує додаткового захисту,  має рівні  з  громадянами  України  права  у шлюбних та сімейних відносинах. 

Особа,  яку  визнано  біженцем  або  особою,  яка потребує додаткового захисту,  має право на  одержання  грошової  допомоги, пенсії та інших  видів  соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України,  та  користування  житлом, наданим у місці проживання. 

Особа,  яку  визнано  біженцем  або  особою,  яка потребує додаткового захисту, користується іншими правами і свободами, передбаченими Конституцією та законами України. 

Особа,  яку визнано  біженцем  або  особою,  яка  потребує додаткового захисту, зобов'язана: 

- повідомляти протягом десяти робочих днів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про зміну прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття  громадянства  України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;

- знятися  з  обліку  і  стати  на  облік  центрального  органу виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які  потребують додаткового або тимчасового захисту, за новим місцем  проживання у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється  повноваження  іншого  центрального  органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують  додаткового  або  тимчасового  захисту; 

- проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику  у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового  захисту, за місцем проживання. Порядок перереєстрації біженців або осіб, які   потребують додаткового захисту, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування  державної  політики  у  сфері  біженців  та  осіб, які потребують  додаткового або тимчасового захисту. 

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями іншими державами - учасницями Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967  року і  які  перебувають  в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, крім випадків, установлених Конституцією та  законами України,  а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями іншими державами - учасницями Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967  року і  які перебувають в Україні,  не можуть бути вислані або примусово повернуті до країн, де їх життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства),  належності до певної соціальної  групи або політичних переконань. 

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями 

іншими державами  -  учасницями  Конвенції  про  статус біженців 1951 року  і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року і які перебувають в Україні,  не можуть  бути  вислані або примусово повернуті до країн,  де вони можуть зазнати катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання,  або з якої вони можуть бути вислані або повернуті до країн, де їх життю або свободі загрожує небезпека за  ознаками раси,  віросповідання,  національності,  громадянства 

(підданства), належності до певної соціальної групи або політичних 

переконань. 

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями іншими державами - учасницями Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року і які перебувають в Україні на законних  підставах  та не  мають дійсних проїзних документів для виїзду за кордон, мають право отримати такий документ у порядку, встановленому законодавством України. 

Спеціаліст І категорії Мостиського 

районного управління юстиції

Ю.В. Нікішина