Відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового  або тимчасового захисту» від 8 липня 2011 року № 3671-VI, біженець  -  особа,  яка  не  є  громадянином  України і внаслідок  обґрунтованих  побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками  раси,   віросповідання,   національності,   громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань  перебуває  за  межами   країни   своєї   громадянської належності  та  не  може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких  побоювань,  або, не  маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання,  не  може  чи  не  бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Особа, яка потребує додаткового захисту - особа, яка не є біженцем  відповідно  до Конвенції про статус біженців 1951 року  і  Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну  або  залишитися  в  Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку  про  смертну  кару чи тортур,  нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Особа,  яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою,  яка потребує  додаткового  захисту,  перетнула  державний кордон  України  в порядку,  встановленому законодавством України, повинна  протягом  п'яти  робочих  днів звернутися до центрального органу  виконавчої  влади,  що  реалізує державну політику у сфері біженців  та  осіб,  які  потребують  додаткового  або тимчасового захисту,  із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

У разі якщо така особа під час незаконного перетинання державного кордону України звернулася із зазначеною заявою до посадової особи Державної прикордонної служби України, вона зобов'язана надати цій посадовій особі пояснення про причини незаконного перетинання державного кордону України. У разі відсутності у такої особи документів, що посвідчують її особу, або якщо такі документи є фальшивими, вона повинна повідомити в поясненні про цю обставину, а також викласти причини зазначених обставин. Під час надання пояснень особою, яка не володіє українською або російською мовами, орган Державної прикордонної служби України повинен забезпечити перекладача з мови, якою така особа може спілкуватися. Після надання пояснень особа, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна бути протягом 24 годин передана посадовими особами Державної прикордонної служби України представнику центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Заявник, якому виповнилося вісімнадцять років, подає заяву про  визнання  біженцем  або  особою,  яка  потребує   додаткового захисту,  в якій викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили його залишити країну походження.

У разі відсутності підстав для відмови в прийнятті заяви про   визнання  біженцем  або  особою,  яка  потребує  додаткового захисту, уповноважена посадова особа органу міграційної служби:

а) забезпечує   можливість   для  заявника  особисто  або  за допомогою  законного  представника  скласти  заяву  про  визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Якщо  заявник  не може особисто скласти заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у зв'язку з неписьменністю  або  фізичними  вадами,  заява  на  його  прохання складається  іншою  особою,  про  що  центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб,                      які потребують  додаткового  або  тимчасового захисту, робить на заяві відповідний запис.

До заяви про визнання біженцем або  особою,  яка  потребує додаткового захисту, додаються також по чотири фотокартки заявника та членів його сім'ї,  які не  досягли  вісімнадцятирічного  віку, відомості про яких внесено до заяви.

б) реєструє  заяву  про  визнання  біженцем  або особою,  яка потребує  додаткового  захисту,  та  подані  документи  у  журналі реєстрації  заяв  про  визнання біженцем або особою,  яка потребує додаткового захисту;

в) ознайомлює  заявника  або  його законного представника під їхній власний підпис з порядком прийняття рішення за  їх  заявами, правами  і  обов'язками особи,  стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання  біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Таке ознайомлення здійснюється мовою, яку розуміє заявник або його законний представник.

Проведення зазначених дій фіксується  відповідним  протоколом ознайомлення з прийняттям рішення за заявою, правами і обов'язками особи,  стосовно якої прийнято рішення про  оформлення  документів для  вирішення  питання  про  визнання  біженцем  або особою,  яка потребує додаткового захисту,  в  якому  проставляють власні  підписи заявник,  його законний представник та перекладач, адвокат, психолог, педагог (за їх наявності);

г) проводить   дактилоскопію  особи,  яка  подала  заяву  про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

ґ) у  разі  потреби  направляє  заявника  на  обстеження  для встановлення віку у порядку, встановленому законодавством України.

Таке обстеження  проводиться у разі наявності в уповноваженої посадової особи органу міграційної служби  обґрунтованого  сумніву щодо   заявленого   віку   особи   та   оформлюється   відповідним направленням на обстеження для встановлення віку.

Відмова особи  або  її законного представника від проходження обстеження з метою встановлення  віку  є  підставою  для  розгляду матеріалів особової справи цієї особи як повнолітньої;

д) заповнює реєстраційний листок на особу,  яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою,  яка потребує додаткового захисту,  та  членів  її  сім'ї,  які   не   досягли вісімнадцятирічного віку,  або на дитину, розлучену із сім'єю, від імені якої заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, подав її законний представник.

його вказівкою прізвище, ім'я, по батькові та інші про нього дані до встановлення особи,  про що зазначається в  реєстраційному листку на особу та робиться відповідний запис на заяві про визнання біженцем або особою,  яка потребує  додаткового захисту;

е) оформлює  особову  справу  згідно з описом документів,  що знаходяться в особовій справі заявника;

є) роз'яснює   порядок   звернення  про  надання  безоплатної правової допомоги на мові, яку розуміє заявник;

ж) призначає   дату   та  час  співбесіди  та  повідомляє  цю інформацію заявникові під підпис в особовій справі;

з) заносить    отримані    відомості    до    централізованої інформаційної системи.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може прийняти рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в разі, якщо заявник видає себе за іншу особу або якщо заявнику раніше було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за відсутності умов, передбачених пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», якщо зазначені умови не змінилися. 

Спеціаліст І категорії Мостиського

районного управління юстиції                                                  Х.Р. Бойко