Відповідно до ст. 17 закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” (далі-Закон), державна реєстрація смерті проводиться  органом  державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

     1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;

     2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в  певний час або про оголошення її померлою.

Заява  про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення  трупа,  а  в  разі якщо  неможливо  одержати документ  закладу  охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів.

Державна реєстрація смерті за заявою,  поданою  у  строки, визначені частиною  другою   статті 17 Закону,  та до закінчення одного року  з  дня  настання смерті,  проводиться  за  останнім  місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Державна   реєстрація   смерті   проводиться   за   місцем проживання заявника у разі:

     1) якщо  заява  надійшла  після  закінчення одного року з дня настання смерті;

     2) встановлення у судовому порядку факту смерті;

     3) звернення для реєстрації смерті  особи,  оголошеної  судом померлою.

У  разі  настання смерті в дорозі (у поїзді,  на судні,  в літаку тощо) державна реєстрація  смерті  може  бути  проведена  в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Державна  реєстрація  смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування,  працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.

 Про державну реєстрацію смерті іноземця  відділ  державної реєстрації актів цивільного   стану   повідомляє  Міністерство закордонних справ України.

Відповідно до Правил Державної реєстрації актів цивільного стану в Україні підставою для державної реєстрації смерті є:

а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);

б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть);

в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.

Державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, проводиться за рішенням суду, надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану, після набрання ним законної сили або за заявою осіб, що були позивачами при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.

Державна реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, незалежно від часу її настання проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису про смерть, який включається до книги поновлених актових записів про смерть за поточний рік. В актовому записі графи "Причина смерті" та "Місце смерті" заповнюються відповідно до повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України. Якщо причина та місце смерті невідомі, у відповідних графах записується "Не встановлено".

Державна реєстрація смерті осіб, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням в актовому записі про те, що смерть настала в період проходження військової служби, якщо відповідний запис є у графі "Причина смерті" лікарського свідоцтва про смерть.

При державній реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть.

Після державної реєстрації смерті відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

У разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради видається довідка для отримання допомоги на поховання, у якій зазначаються: прізвище, власне ім'я, по батькові померлої особи; дата смерті; місце смерті; номер та дата складання актового запису про смерть; найменування органу, що здійснив державну реєстрацію акту цивільного стану.

Начальник реєстраційної служби                                             Н.І.Голуб