Обмеження щодо роботи близьких осіб поширюється на: а) осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пункт 1 частини першої статті 4 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції»), за виключенням народних депутатів України, депутатів Автономної Республіки Крим та депутатів місцевих рад; б) посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» вказані особи не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам. Безпосереднє підпорядкування – відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням. При цьому відносинами прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника вважається наявність хоча б одного із перелічених повноважень керівника щодо підлеглої йому близької особи.
Близькими особами Закон визначає таких осіб:
· чоловік, дружина, батько, мати,
вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід,
баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи
усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або
піклуванням;
· особи, які спільно проживають,
пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом,
зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону, в тому числі особи, які
спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Згадане обмеження не поширюються на: 1) народних засідателів і
присяжних;
2) близьких осіб, які безпосередньо підпорядковані один одному у зв'язку з
перебуванням кожного з них на виборній посаді;
3) осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є
районними центрами), а також гірських населених пунктах;
4) осіб, які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров'я,
фізичної культури та спорту, соціального захисту, крім державних органів,
органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка. У разі, коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, на працівників, які постійно в них працюють, поширюється статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського. Необхідно мати на увазі, що зазначене обмеження по суті складається з двох окремих заборон: мати в підпорядкуванні близьких осіб або бути їм безпосередньо підпорядкованим. Тому, наприклад, ситуація, коли близькі особи перебувають у відносинах безпосереднього підпорядкування і при цьому підпорядкована особа працює у сільській місцевості, а керівник працює у місті, потребує врегулювання, оскільки має місце порушення обмеження з боку особи, яка є керівником. Начальник управління юстиції М.М. Гандз
|