 Насильство в сім'ї є однією
з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків
протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії,
приниження та жорстокої поведінки. Подібні дії з боку насильника приводять до
негативного фізичного, психічного та соціального стану здоров'я постраждалої
особи чи кількох осіб, членів цієї родини. Як правило, найбільше страждають від
сімейного насильства жінки та діти.
Відповідно до ст. 4 Закону
України від 15 листопада 2001 року№ 2789-III «Про попередження насильства в
сім'ї» із змінами від 25 вересня 2009 року № 599 - VI підставами для вжиття
заходів з попередження насильства в сім'ї є:
-
заява про допомогу жертви
насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза
вчинення насильства в сім'ї;
-
висловлене жертвою
насильства в сім'ї або членом сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза
вчинення насильства в сім'ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства
в сім'ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;
-
отримання повідомлення про
застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення стосовно
неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї.
Заява та повідомлення про
застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення приймаються
за місцем проживання постраждалого органами та установами, на які покладається
здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї.
В
пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону України «Про попередження
насильства в сім'ї» передбачено, що здійснення
заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень
покладається на:
-
спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства
в сім'ї;
-
відповідні підрозділи органів внутрішніх справ;
-
органи опіки і піклування;
-
спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв
такого насильства, а саме:
-
кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім'ї або існує
реальна загроза його вчинення (далі - кризові центри);
-
центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї.
Відповідно до пункту 2
постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 616 «Про
затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в
сім'ї або реальну його загрозу» із змінами від 19 вересня 2007 року № 1134:
«Прийняття, облік і розгляд заяв здійснюється за місцем проживання постраждалого
від насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза
вчинення насильства, Мінсім'ямолодьспорту, управлінням або відділом у справах
сім'ї та молоді відповідної місцевої держадміністрації, службою дільничних
інспекторів міліції та кримінальною міліцією у справах дітей органу внутрішніх
справ».
Відмова у прийнятті та
розгляді заяви не допускається.
Начальник Мостиського РУЮ Гандз М.М.
|