Насильство
в школі – буденна реальність для багатьох людей в усьому світі. Переслідування,
знущання, погрози онлайн, образи – все це має негативний вплив на школяра та
його успіхи в навчанні.
Знущання в
школах – це один з найнебезпечніших видів насильства. Якщо діти потрапляють в
такі ситуації кілька разів – це свідчить про те, що у школах потрібно змінити
чимало. Сьогодні існують три способи попередити знущання, всі три потрібно застосовувати.
Перший спосіб: загальні застереження до всіх учнів, емоційне та соціальне виховання.
Друге застереження стосується учнів у групі ризику, і третє – до кривдників та їхніх
жертв, їхній відсоток невеликий, однак ми стали свідками суттєвих проявів насильства.
Насильство не стається лише в класі.
Воно трапляється з учнями, які почуваються відокремленими від інших, які
змінюються, стають сумними, починають гірше навчатись.
Насильство в школі майже завжди буває спланованим і методично
повторюваним, а жертвами насильства майже завжди риси, що відрізняють їх від
інших дітей.
Між фізичним і
психологічним насильством розмістилася така форма, як третирування – вербальні
погрози, образи, стосуни, штовхання. Сюди входять і словесні образи, і
приниження етнічного чи статевого характеру. До психологічного насильства ще
входить така форма тиску, як бойкот – змова групи людей про недопущення
контактів і спілкування, вигнання із суспільства.
Працювати
необхідно з усіма сторонами жорстокої поведінки: і з жертвою, і з агресором.
Емоційний стан жертви, якщо з нею не працювати фахівцям, не дасть їй виявити
свої таланти, здібності, ще більш укоренить так званий комплекс жертви, зіпсує їй майбутнє життя.
Найчастіше агресор
– найпопулярніша особистість, у якої багато друзів і партнерів, він сильний
фізично й енергетично, виділяється зовнішністю, одягом, манерою поведінки,
можливо, економічним і соціальним статусом. Він твердий, холодний,
емоційно-чуттєво недорозвинений, біль інших його не хвилює. Дитина-жертва найчастіше, самотня (друзі
нечисленні, або від страху за себе і зовсім відсутні), слабкіша фізично,
соціально нестійка, нестабільна, по природі може бути відособленою, тихою, може
мати відмінні від інших риси характеру: тонку душевну конструкцію, плаксивість,
уразливість, слабко розвинуте почуття гумору, добродушність, поступливість, не
конфліктність. Ці діти не можуть постояти за себе, а захистити їх нікому. Діти-жертви можуть відрізнятися зовні:
особливості фізичної будови, поганий зір тощо. Часто добре вчаться.
Важливі
методи припинення знущань:
· забезпечення
гарного нагляду за дітьми;
· ефективні наслідки
для тих, хто знущається;
· добрі канали
спілкування між вчителями та батьками;
· надання дітям
можливості розвивати хороші навики міжособистісного спілкування;
· створення такої
соціальної атмосфери підтримки та позитивного ставлення до всіх, у якій
агресивність та знущання неприйнятні для більшості.
Спеціаліст І
категорії
Мостиського
районного управління юстиції Х.Р. Бойко
|