 Для сучасного суспільства є дуже актуальною
проблема насильства, зокрема насильства в сім’ї. Оскільки воно передається як
паттерн поведінки дітям від батьків, що зумовлює його існування віками, насильство
в сім’ї є основою існування насильства в суспільстві, оскільки сім’я є одним із
перших факторів соціалізації дитини; насильство є порушенням прав людини і членів
сім’ї, показує можливість переваги несправедливості з раннього дитячого віку,
що суперечить загальнолюдським цінностям, політиці культури миру та
толерантності. Насильство в сім’ї є сьогодні в полі спостережень ООН як одна з основних проблем, що
потребує координації зусиль усіх країн, це
спонукало ООН з 2008 р. розпочати 7-річну кампанію проти насильства, до якої приєдналася і Україна.
Цій проблемі
присвячено багато досліджень, але й досі недостатньо розробленими залишаються питання щодо причин, що сприяють формуванню,
засвоєнню та використанню насильницької поведінки в сім’ї, оскільки розв’язанням
проблеми насильства в сім’ї соціальні педагоги почали займатися зовсім недавно, після введення в дію
Закону України «Про попередження насильства
в сім’ї» від 15.11.2001 р.
Метою нашої
статі є визначення й розкриття сутності умов, факторів і причин
виникнення й поширення насильства дітей у сім’ї в їх основних контекстах.
Проблему
насильства в сім’ї розглядають у своїх роботах вітчизняні й зарубіжні науковці різних галузей:
психологи (І. Д. Бех, О. І. Захаров, О. Б. Орлов, О. О. Кочемирівська, Е.
Міллер, Л. Берковиць, І. Фурманов, Н. Фурманова та ін.), педагоги (Л. С.Неч ипоренк о, Н. Оп
ухов а т а і н.), соціологи (А. А. Беседін, О. В. Бойко, В. М.
Закірова, Т. В. Шипунова) та інші дослідники.
Перш ніж визначити умови й
причини насильства дітей у сім’ї, коротко розглянемо
поняття сім’я, насильство в сім’ї та його форми щодо дітей.
Сім’я – це
група осіб, пов’язаних між собою шлюбом, кровним спорідненням, фактом
усиновлення (удочеріння) та іншими формами прийняття дітей на виховання, які разом проживають, спільно господарюють і
мають взаємні права й обов’язки.
Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального,
психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї щодо іншого, якщо
ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і завдають йому
моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров’ю.
Виділяють
чотири основні форми насильства дітей у сім’ї: фізичне, сексуальне,
психологічне, економічне.
Фізичне
насильство – це навмисне нанесення фізичних ушкоджень дитині, а також навмисне
позбавлення свободи й нормальних умов життя, які можуть призвести до смерті дитини, викликати порушення фізичного й
психічного здоров’я.
Сексуальне
насильство – це залучення дитини з її згоди (чи без її згоди). Соціальна педагогіка: теорія та практика
№ 4, 2010 до сексуальних дій з
дорослим з метою отримання останнім задоволення чи користі.
Психологічне насильство – це періодичний,
довготривалий чи постійний психічний вплив на дитину, спрямований на навмисне
приниження її честі й гідності, що стає причиною образ, страху, емоційної
невпевненості в собі, а це гальмує
розвиток особистості й призводить до формування патологічних рис характеру.
Економічне
насильство – умисне позбавлення дитини житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, що може призвести до смерті дитини,
викликати порушення фізичного й
психічного здоров’я.
Спеціаліст 1-ї категорії РУЮ
Поліщак М.В.
|