З 01 січня 2013 року, після набрання чинності Закону України «Про громадські об’єднання», Міністерством юстиції України змінено вимоги до найменування громадських об’єднань, юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів.

Найменування громадського об'єднання визначається рішенням установчих зборів під час його утворення.

Найменування громадського об'єднання складається з двох частин - загальної та власної назв. Так, у загальній назві повинна зазначатися організаційно-правова форма громадського об‘єднання - «громадська організація», «громадська спілка» тощо.

Власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань або громадських об'єднань, повідомлення яких прийнято в установленому цим Законом порядку.

Власна назва громадського об'єднання не може містити:

-  найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд);

-  власну назву громадського об'єднання, діяльність якого заборонена в судовому порядку (протягом трьох років після набрання відповідним рішенням суду законної сили);

-  інші позначення, використання яких обмежено законом.

Власна назва громадського об'єднання не може містити слова "державний", "комунальний" та похідні від них. Власна назва навчального закладу, установи чи організації у власній назві громадського об'єднання може використовуватися лише за згоди відповідного навчального закладу, установи чи організації. Забороняється використання у власній назві громадського об'єднання історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Власна назва громадського об'єднання має містити інформацію про статус громадського об'єднання ("дитяче", "молодіжне", "всеукраїнське") та може містити інформацію про його вид ("екологічне", "правозахисне" тощо). Власна назва громадського об'єднання може містити ім'я (псевдонім) фізичної особи за умови попередньої письмової згоди цієї особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. ч. 3, 10 ст. 10 Закону України «Про громадські об’єднання» передбачають, що Найменування громадського об'єднання викладається державною мовою. Громадське об'єднання може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.

Власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань або громадських об'єднань, повідомлення яких прийнято в установленому цим Законом порядку.

         Громадське об'єднання має право на використання свого найменування з моменту реєстрації або прийняття в установленому цим Законом порядку повідомлення про його утворення. Забороняється використання найменування громадського об'єднання фізичними та юридичними особами, які не належать до цього громадського об'єднання, без згоди такого громадського об'єднання для цілей, не пов'язаних з діяльністю цього громадського об'єднання.

Громадське об'єднання може також мати скорочене найменування, яке визначається рішенням його установчих зборів або вищого органу управління - з'їзду, конференції, загальних зборів тощо (далі - вищий орган управління).

Зміна найменування громадського об'єднання здійснюється на засіданні вищого органу управління такого об'єднання з додержанням вимог цього Закону та статуту об'єднання (за наявності).

 Згідно із статтею 90 Цивільного кодексу України юридична (далі – ЦКУ) особа має своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2012 за № 367/20680 (далі – Вимоги).

Пунктом 1.7 Вимог передбачено, що у найменуванні юридичних осіб приватного права забороняється використання повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст. 87 ЦКУ).

Державна реєстрація юридичних осіб проводиться відповідно до вимог статей 24-27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон про реєстрацію).

Згідно із статтею 4 Закону про реєстрацію порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців включає, зокрема перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

Підстави, за наявності яких державний реєстратор відмовляє в проведенні державної реєстрації, встановленні статтею 27 Закону про реєстраціюзокрема, використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування державного органу або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань.

Згідно із статтею 5 зазначеного вище Закону міністерства та інші центральні органи виконавчої владиутворюються, реорганізуються та ліквідуються  Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.

Відповідно до частини першої статті 53 Закону про реєстрацію державні реєстратори за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть відповідальність, встановленому законом.

Провідний спеціаліст реєстраційної служби                   Федечко М.М