Конституція України закріплює важливі елементи основ правового статуту або конституційний статут громадян. Адже тільки вона регулює найважливіші, найсуттєвіші відносини між державою та громадянами. Інші відносини регулюються актами відповідних галузей права (цивільного, адміністра­тивного і т.д.).

Основи правового статусу громадян України визначають ті конституційно-правові норми, які регулюють суспільні відно­сини щодо громадянства, принципів статусу особи, консти­туційних прав, свобод та обов'язків громадян, гарантій реа­лізації, захисту та охорони прав і свобод громадян, відпові­дальності громадян за скоєні ними правопорушення згідно із законом.

Конституційний статус громадян України є одним з голов­них елементів демократичного конституційного ладу держа­ви (ст.ст. 3,4,8,13,14 Конституції). Цей статус невіддільний від закріплених в Конституції України засад демократично­го конституційного ладу — народного суверенітету, поділу державної влади, верховенства права та інших.

Основи правового статусу громадян базуються на певних принципах: невідчужуваності і непорушності прав і свобод громадян, рівноправності громадян, гарантованості консти­туційних прав і свобод громадян, юридичної відповідаль­ності за невиконання громадянами конституційних обо­в'язків. Ці загальнодемократичні принципи статусу грома­дян певним чином відбиті у ст. ст. 11-24 Конституції Украї­ни, яка виходить з ідей природних, а тому невідчужуваних і непорушних прав людини. Ці ідеї відстоювали Руссо, Вольтер. Кант, Радіщев, Сковорода, Шевченко, Драгоманов, Франко, Грушевський та інші філософи, громадські і політичні діячі.

Нормативно-правовими актами, які закріплюють основи правового статусу громадян України, є Конституція Украї­ни, закони України, міжнародні договори, ратифіковані Ук­раїною.

Конституція України є головним правовим джерелом у регу­люванні основ цього статусу громадян. Законами України закріплюються окремі інститути даних основ: громадянства, політичних та інших прав і свобод громадян, судових га­рантій тощо. Конституція України, зокрема, передбачає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян, які не вичерпуються Основним Законом.

Провідний спеціаліст 
Мостиського РУЮ

Процко Н.Л.