Свідоцтво про право власності на нерухоме майно є офіційним документом встановленого зразка, що видається державним реєстратором і підтверджує юридичний факт виникнення права власності на нерухоме майно.

  Відповідно до ст.18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається:

 1) фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна;

 2) членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;

 3) юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками);

 4) фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується);

 5) фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм;    6) реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна;

 7) у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів;

 8) фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки;

 9) в інших випадках, встановлених законом.

  Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011р. №703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено перелік документів, які подаються для отримання Свідоцтва.

  Такі документи поділяютьтся на універсальні (подаються для отримання Свідоцтва незалежно від способу набуття права власності на об’єкт нерухомого майна) та спеціальні, які передбачаються для кожного конкретного випадку.

  До універсальних документів, які подаються для отримання Свідоцтва належать:

 1. Заява встановленої форми, яка затверджена наказом Міністерства Юстиції України «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 17 квітня 2012р. №595/5.;

 2. Копія документа, що посвідчує особу заявника;

 3. Документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;

 4. Документ про сплату державного мита (якщо особа не подає документ, яким її звільнено від сплати державного мита);

 5. Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно

 6. Технічний паспорт

  Оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно здійснюється державним реєстратором прав на нерухоме майно на спеціальних бланках свідоцтв про право власності, зразок та опис яких затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 22 квітня 2003р. №39/5 ДСК, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 квітня 2003р. за №319/7640 (із змінами).

  Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є:

 1. Договір, предметом якого є об’єкт нерухомого майна, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

 2. Державний акт на право власності на земельну ділянку;

 3. Свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України;

 4. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України;

 5. Свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень в об’єктах державного та комунального житлового фонду;

 6. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією;

 7. Рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

 8. Ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

 9. Рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;

 10. Інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

  Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

  Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Необхідним є подання документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Такими документами відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011р. №461, є декларація про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрована в установленому порядку Державною архітектурно- будівельною інспекцією та її територіальними органами (щодо об’єктів I–III категорії складності), та виданий на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації сертифікат (щодо об’єктів IV і V категорії складності).

   Окрім загальних документів, для видачі Свідоцтва державному реєстратору подається документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку.

   Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

   Окрім перелічених документів державному реєстратору подається завірена в установленому порядку копія примірника кадастрового плану земельної ділянки. Ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію нечових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначає, що право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

   Свідоцтво про право власності на нерухоме майно оформлюється у двох примірниках, підписується державним реєстратором та засвідчується печаткою. Один екземпляр орган державної реєстрації прав надає заявникові разом з витягом з Державного реєстру прав, а інший долучає до реєстраційної справи.

 

Головний спеціаліст відділу державної реєстрації

реєстрації речових прав на нерухоме майно

реєстраційної служби Мостиського РУЮ

М.Поліщак